Загальнорозвиваючі артикуляційні вправи – підготовчий етап до оволодіння звуковимовою дітьми, які мають мовленнєві порушення.
Ми знаємо, що мовлення пов’язане з рухами мовного апарату, велике місце в індивідуальній роботі над вимовою займає артикуляційна гімнастика, котру рекомендовано використовувати більше на ранньому етапі при постановці звуків, але іноді слід використати і на етапі автоматизації. Використання артикуляційної гімнастики повністю оправдане, оскільки процес промовляння звуків нашої мови являє собою складний руховий комплекс. Метою артикуляційної гімнастики є відпрацювання відповідно правильних, чітких, повноцінних рухів мовних органів, необхідних для правильної вимови звуків і об’єднання простих рухів в складні артикуляційні установки різних звуків. Для різних груп звуків в залежності від способу і місця артикуляції використовуються ті чи інші комплекси (способи) артикуляційних вправ. Артикуляційні вправи можуть бути безголосими та з участю голосу і струменів видихуваного повітря. Починаються вони, як правило, по наслідуванню з пасивних рухів. В міру засвоєння рухів, вони ускладнюються, а в деяких випадках вимагають механічної допомоги.
Закріплення любих навичок вимагає систематичного повторення, тому на ранніх етапах перед постановкою звуків доцільно провести підготовчу роботу у вигляді комплексів загальнорозвиваючих вправ і безпосередньо, перед постановкою важких для самостійного оволодіння їх артикуляцією звуків, слід провести комплекс відповідних підготовчих артикуляційних вправ.
Методичні вимоги щодо проведення артикуляційної гімнастики:
- Артикуляційну гімнастику для кожної дитини на індивідуальних корекційно-розвиткових заняттях слід проводити один раз на день упродовж декількох хвилин, але не більше 3-5 хв.
- Артикуляційну гімнастику потрібно проводити сидячи. Потрібно слідкувати, щоб дитина сиділа рівно, не напружувала м’язи тіла і артикуляційного апарату, а також, щоб спина була рівною.
- Робочі пози перед проведенням артикуляційної гімнастики можуть бути такими:
а) Дитина сидить перед педагогом так, щоб бачити його обличчя і по наслідуванню виконувати відповідні рухи органами артикуляції;
б) Дитина сидить разом з педагогом перед дзеркалом і одночасно бачить, як своє обличчя, так і обличчя дорослого. Вона може спостерігати за рухами органів артикуляції вчителя, наслідувати і відображати їх по наслідуванню, порівнювати і контролювати їх якість і точність.
- За один раз меншим дітям краще виконувати не більше 2-3-х вправ. Пізніше кількість вправ можна збільшити, але не слід на протязі одного заняття відпрацьовувати більше 6 артикуляційних вправ.
- При підборі вправ артикуляційної гімнастики потрібно дотримуватись принципів послідовності і доступності, переходячи від доступних рухів до більш складних. Чим старша і розвинутіша дитина, тим більша кількість вправ їй доступна, але в рамках розумного.
- Нову вправу чи комплекс вправ спершу показуємо на собі в спокійному чи навіть в уповільненому темпі, якщо потрібно по частинах і по порядку. Потім пропонуємо дитині повторити за нами синхронно, чи самостійно перед дзеркалом. Іноді, щоб пояснити послідовність і правильність артикуляційного руху, педагог може використати профіль артикуляції, малюнок, схему руху органу артикуляції і т. п.
Комплекс загальнорозвивальних артикуляційних вправ:
- Вправа/гра «Посміхнись». Утримування губ в посмішці, передні та нижні зуби оголені.
- Вправа/гра «Покажи слона». Витягування губ вперед «хоботом», немовби вимовляємо звук «У».
- Вправа/гра «Жабка-слон». Почергова зміна положення губ: у посмішці (як рот у жабки) – трубочкою (як хобот у слона).
- Вправа/гра «Рибка». Спокійне і широке відкривання і закривання рота, губи в посмішці.
- Вправа/гра «Лопата». Зробити язик широким, посміхнувшись, трохи відкрити рот і покласти широкий язик на нижню губу.
- Вправа/гра «Копаємо лопатою». Висовуємо широкий язик із рота і кладемо на нижню губу, а потім ховаємо язик в роті.
- Вправа/гра «Голка» Зробити язик вузьким (відкрити рот, висунути язик, трохи витягуючи кінчик).
- Вправа/гра «Годинник». Переміщаємо кінчик вузького язика із одного кутика рота в інший (як маятник в настінних ходиках). Щелепа залишається нерухомою.
- Вправа/гра «Горішок». Кінчиком язика впираємось то в ліву щоку, то в праву щоку, поперемінно. Щелепа повинна бути нерухомою.
- Вправа/гра «Хом’ячок». Надуваємо обидві щоки і деякий час тримаємо їх в такому стані.
Підготував вчитель-логопед КУ ІРЦ ЛМР М. Дубницький